Незважаючи на всі вигадані та сенсаційні теорії, про те, що Леонардо да Вінчі приховував повідомлення у своєму мистецтві, може існувати теорія, яка витримує критику. У 2007 році комп’ютерний технік та музикант на ім’я Джованні Марія Пала виявив приховану мелодію у “Таємній вечері” да Вінчі.
Мелодію можна почути у відео, представленому нижче. Повільна та похмура, вона могла б бути сумним саундтреком того моменту, коли учні почули, що хтось зрадить Христа. Вона виконується на органі, оскільки це був найпоширеніший інструмент релігійної музики за часів Леонардо.
Пошук мелодії
За даними Tampa Bay Times, Пала порівняв цю мелодію з реквіємом. Опис доречний, оскільки всі інтерпретації мелодії відтворюються на швидкості ларго (близько 40-60 ударів на хвилину). Хоча це не найкраща мелодія, вона містить достатньо музичності, щоб припустити, що вона була написана цілеспрямовано. Це також свідчить про те, що Леонардо свідомо спроектував твір з урахуванням мелодії.
Пала розпочав свої спроби розкрити мелодію, почувши чутки про її існування у 2003 році. Він пояснив, що почув короткий звіт, і як музикант він хотів “копати глибше”. Це розпочало масштабне дослідження шедевра да Вінчі, яке зайняло б роки роботи.
Під час своїх досліджень Пала виявив, що багато аспектів картини відповідають музичному запису. Розташована над столом та перед тілами фігур, кожна рука, здавалося, відповідала одній ноті. Під їхніми руками, на столі, Пала також виявив, що буханки хліба, розміщені довкола, також були частиною цього задуму.
Музика та символізм
Незабаром цей нотний стан став заповнятися. Live Science повідомляє, що Пала припустив, що художник навмисно використовував руки та хліб як християнські символи. Хліб уособлює тіло Христа, а руки – це інструменти, які допомагають у виникненні транссубстанціації (перетворення хліба і вина на Тіло і Кров Христову під час Літургії). Те, що вони всі вкладені в точну інтонацію, лише підтверджує теорію про те, що вони були призначені як музичні ноти.
Пала спершу не міг зрозуміти сенс цих нот. Вони ніби вишикувалися на нотному стані, але мелодія була безглуздою та непривабливою. Лише після того, як він відіграв нотний запис у зворотньому порядку, справа наліво, він знайшов мелодію, яку шукав. За даними Live Science, це зворотне написання було особливістю стилю композиції художника.
Теорія була визнана “правдоподібною” Алессандро Веццосі, експертом з Леонардо та директором музею художника у Вінічі. Веццосі раніше припускав, що розміщення рук могло мати відношення до григоріанського співу. Live Science цитує Веццосі:
Завжди існує ризик побачити те, чого немає, але певно, що простори (на картині) поділені гармонійно … Там, де у вас гармонійні пропорції, ви можете знайти музику.
Детальніше читайте у Live Science та перегляньте відео нижче, щоб почути мелодію.
Автор: J-P Mauro
Джерело: Aleteia
Переклад з англійської: Максим Гонтар
